Фермер, який розорав пам'ятки археології вартістю два мільярди, відшкодував 300 тисяч

Фермер з Чернігівщини, який самовільно зайняв близько 46 га земель з археологічними пам'ятниками вартістю понад 2 млрд грн, відшкодував близько 300 тис. грн збитків, заподіяних територіальній громаді.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомила прессекретар прокуратури Чернігівської області Тетяна Похилько.

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

"За вироком суду місцевий мешканець заплатив штраф за самовільне зайняття особливо цінних земель і відшкодував на користь територіальної громади нараховані Держгеокадастром збитки в розмірі майже 300 тис. грн", - сказала Похилько.

За її словами, в суді обвинувачений свою провину визнав. Збитки оплатив коштами, одержаними від реалізації вирощеного врожаю. На особливо цінних землях у 2019 році його працівники вирощували кукурудзу й озиму пшеницю.


Нагадуємо, що агровиробник розорав землі, що лежать у межах пам'яток археології місцевого значення – поселень Курганка, Вигори, Зайці-1 і Зайці-2 в Чернігівському районі. Їх оцінна вартість перевищує 2 млрд грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.