У Німеччині встановлять пам'ятник Леніну

Після багаторічної боротьби між місцевою владою і лівою партією у німецькому місті Ґельзенкірхен встановлять пам'ятник Володимиру Леніну.

Як повідомляє Суспільне із посиланням на The Guardian, Ґельзенкірхен знаходиться в центру Рурської долини, яка раніше була промисловим центром Німеччини, тому там доволі багато людей робітничого класу.

 

Суд дав дозвіл марксистсько-ленінської партії Німеччини встановити у місті металеву статую за межами своєї штаб-квартири. Міська влада намагалася зупинити процес, наказавши зупинити будівництво бетонного постаменту, на якому вона повинна стояти.

У наказі стверджувалося, що статуя "порушуть вигляд" сусідньої будівлі, яка є історичною, обмеживши вид для спостерігачів, і буде суперечити правилам збереження історичних пам'яток. Місцева районна рада також виступила проти встановлення пам'ятника саме через постать Леніна.

"Комуністичний лідер Ленін є представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань. Все це робить його несумісним з вільним демократичним конституційним порядком в Німеччині і означає, що він є символом боротьби і знищення нашої демократії", — йдеться в заяві.

Однак суд став на бік лівої партії, яка назвала рішення "фантастичною перемогою Володимира Ілліча Леніна".

"Ми дійсно щасливі. Ґельзенкірхен — робоче місто, і Ленін дуже добре тут вписується", — сказав голова партії Габі Фехтнер.

Представник міста заявив, що міська влада оскаржуватиме рішення суду.

Статуя, в якій Ленін простягає праву руку, повинна бути відкрита 14 березня на церемонії, яка, як очікується, приверне прихильників лівих з усієї країни. Марксистсько-ленінська партія намагалася встановити її напередодні 150-річчя від дня народження "вождя комунізму", 22 квітня.

Чавунна 2,15-метрова статуя була виготовлена в 1930-х роках в Радянському Союзі. Німецька марксистська партія придбала її в Чехії. Сама партія була заснована в 1982 році і знаходиться під наглядом німецької розвідки, яка вважає її екстремістською і неконституційною.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.