Пікап розтрощив священну статую моаї на острові Пасхи

Мер острова Пасхи хоче обмежити дорожній рух після того, як в одну зі знаменитих статуй моаї врізався пікап.

За словами Педро Едмундса Паоа, аварія завдала надзвичайної шкоди статуї. Пікап також зруйнував платформу, на якій вона стояла, пише ВВС. України.

 

Одного мешканця острова затримали, йому висунули звинувачення у пошкодженні національної пам'ятки.

Знамениті статуї моаї вирізали з каменю стародавні рапануйці – корінний народ, який досі мешкає на острові Пасхи.

Вважається, що статуї уособлюють духи видатних предків своїх творців. Нещодавнє дослідження також показало, що саме виробництво бовванів робило землю більш родючою, оскільки під час створення статуй до ґрунту постійно потрапляли фрагменти базальтової породи, які були чудовими добривами.

Зараз на острові, який знаходиться у Тихому океані на відстані в 3,5 тис. кілометрів від Чилі, приблизно тисяча статуй. Вони приваблюють сюди 12 тисяч туристів щомісяця.

"Всі були проти встановлення особливих правил дорожнього руху поблизу священних місць – але ми, місцева рада, пояснювали, яка небезпека існує", - розповів мер Едмундс Паоа місцевій газеті El Mercurio.

"Ми чудово знали, чим загрожує зростання кількості туристів та жителів на острові. Нас не послухали, і ось результат", - поскаржився він.

 

Спільнота рапануйців опублікувала в Facebook допис з фотографіями з місця аварії і закликом захистити культурну спадщину острова.

"Це не просто археологічний пам'ятник, це священний елемент живої культури, фундаментальний для світогляду рапануйців", - зазначили у спільноті.


ДОВІДКОВО. На острові Пасхи збереглася майже тисяча кам'яних статуй. Найбільша з них важить 74 тонни і сягає 10 метрів у висоту.

Рапануйці створили ці статуї в період між 1400 та 1650 роками і встановили їх колом по периметру острова. Обличчя бовванів спрямовані до центру острова.

Моаї знамениті своїми глибоко посадженими очима і довгими вухами, а на головах частини з них встановлені багатотонні "шапки".

Для рапануйців кожна статуя уособлює дух конкретного предка. Одна з них, відома як Хоа Хакананайя, знаходиться в Британському музеї – у 1860 році капітан британського судна подарував її королеві Вікторії.

У 2018 році уряд Чилі та представники острова зажадали повернення цієї статуї, але мер Паоа згодом заявив, що віддасть перевагу фінансовим зобов'язанням музею щодо збереження решти моаї на острові.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.