У ЧИЛІ - 40 РОКІВ З ДНЯ ПЕРЕВОРОТУ ПІНОЧЕТА. Фото

У столиці Чилі Сантьяго відбулася вулична акція з нагоди 40-річчя державного перевороту, організованого у 1973 році генералом Аугусто Піночетом. Активісти вшанували людей, які зникли безвісти за час правління військової хунти.

У акції взяли участь сотні людей, повідомляє La Segunda.

Учасники акції лежали на тротуарах, символізуючи загиблих і зниклих безвісти.

Таким чином вони вшанували чилійців і громадян інших країн Латинської Америки, які були репресовані під час правління Піночета.

Акцію ініціювали чилійські митці

Державний переворот у Чилі (вересень 1973 року) був організований чилійськими військовими, незадоволеними соціалістичним курсом обраного у 1971-му президента Сальвадора Альєнде. Перевороту сприяло Центральне розвідувальне управління США.

Спершу заколотники захопили владу на військових кораблях, які вийшли в море для навчань. Вранці 11 вересня 1973 року вони розпочали атаку на Сантьяго і взяли під контроль телецентр, передавши заяву про створення військової хунти на чолі з командувачем сухопутними силами Чилі Августо Піночетом.

 Фото: lasegunda.com

Радіостанції, які підтримували президента Альєнде і уряд національної єдності, були розбомблені, їхні працівники - убиті.

Кількадесят прихильників президента на чолі з Альєнде забарикадувалися у президентській резиденції - палаці "Ла Монеда". Хунта штурмувала палац за допомогою танків та авіації. Захисники відкинули пропозицію капітулювати.

Обстріл палацу "Монада" заколотниками. Фото: es.wikipedia.org

О 14:20 будівлю президентського палацу було захоплено.

Президент Сальвадор Альєнде застрелився з АК-47.

Окуляри Сальвадора Альєнде, знайдені у президентському палаці у вересні 1973 року

Піночетівська хунта заборонила діяльність лівих партій і організувала переслідування незгодних, із убивствами і концтаборами. Парламент розігнали.

За результатами розслідування спеціальної комісії у 2011 році, внаслідок військового перевороту було убито і зникло безвісти 3065 чоловік. Встановлено 4018 достовірних випадків тортур і незаконних (без рішення суду) арештів.

"Об'єднаний народ ніколи не буде переможеним" - пісня президентської кампанії Альєнде, написана чилійцем Серхіо Ортегою. Після заколоту стала гімном опору диктатурі

Всі безсудні вбивства, скоєні в ході перевороту, потрапили під оголошену Піночетом у 1978 році амністію. Чилійські суди досі не розглядають позови від родичів жертв.

З 1974 до 1990 рр. Піночет був президентом Чилі. У 1998 році колишнього диктатора було заарештовано за звинуваченням у вбивстві дисидентів. У 2006-му він помер.

Слоган "Об'єднаний народ..." став у 2004 році девізом Помаранчевої революції

Чилійське суспільство досі залишається розколотим у своєму ставленні до перевороту Піночета - одні вважають його рятівником вітчизни і творцем чилійського економічного дива, інші називають жорстоким убивцею.

У 2012 році Нацрада з питань освіти Чилі внесла зміни у чилійські шкільні підручники. Правління Піночета відтепер визначається не як "диктаторський режим", а як "військовий режим"

Дивіться також:

Розділена країна. Текст УП з нагоди смерті Піночета

Російський генерал Краснов - кат Піночета

Інші матеріали на тему "Латинська Америка"

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.