Розкопки підземних частин статуй на острові Пасхи. ФОТО

Велетенські кам'яні фігури з острова Пасхи мають не тільки голови, але й тіла, закопані глибоко в землю. Вони прикрашені орнаментами і можуть сягати 6-10 метрів у висоту.

Тривають розкопки "моаї" - велетенських статуй, встановлених на вулканічному острові Пасхи в Тихому океані (Чилі).

Людські фігури з гігантськими головами були вирізблені з вулканічного туфу і встановлені в різних частинах невеличкого острова місцевими полінезійськими племенами між 1250 і 1500 роками.

Загалом було виготовлено 887 моаї, 394 з них залишилися лежати в каменоломні біля гори Рано-ранаку - одного з кількох вулканів, які свого часу підняли острів з глибини океану.

Семеро зі встановлених статуй дивляться в океан, решта - вглиб острова. Деякі мають "головні убори", виготовлені з червоного каменю. Висотою вони сягають 10 метрів, вагою - 90 тон, хоча розміри бувають різні.

П'ята частина моаї стоїть на спеціальних кам'яних платформах. Багато інших закопані в землю, досить глибоко - дослідники припускають, що мешканці острова зробили це з метою збереження вирізьблених на тілах зображень.

 Статуї, встановлені на церемоніальних платформах

Вулканічний туф є зручним для обробки, м'яким матеріалом, але швидко зазнає ерозії від океанських вітрів.

 Це і наступні фото: thethinkbox.ca
Археологи за роботою
 Можна оцінити масштаб
 Грунт зберіг різьблення на камені
 Вітрильник
 На більшості статуй доволі експресивно передані риси обличчя. Дослідники вважають, що раніше глибокі впадини на місці очей були заповнені коралами (білки) і обсидіаном (зіниці)

Експедиція британського археолога Кетрін Рутледж 1914 року довела, що є зв'язок між камінними узорами на тілах статуй і традиційним татуюванням корінних мешканців острова.

Дослідник Тур Хейєрдал провів експеримент, виготовивши і встановивши разом із лідерами місцевого племені 12-метрову моаї - її тесали кам'яними молотками, перемістили волоком і встановили вертикально за допомогою підкладених каменів та колод.

З 1995 року Національний парк Рапа-Нуї на острові Пасхи входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.