Замість добрива: археологи розгадали загадку бовванів острова Пасхи. ФОТО
Стародавні рапануйці — корінні мешканці острова Пасхи в Тихому океані — вирубували кам'яні статуї моаї, оскільки вірили, що ті допомагають збільшити врожай.
Тепер вчені довели, що виробництво базальтових бовванів дійсно робило землю родючішою, повідомляє ВВС. Україна.
На крихітному полінезійському острові — його площа всього близько 163 кв. км — налічується понад 1000 монолітних статуй розміром від 3-5 до 10-12 метрів. Їх створили місцеві мешканці в XI-XVI ст. - задовго до того, як туди вперше прибули європейці.
У вчених було кілька припущень щодо призначення кам'яних ідолів, проте донедавна жодне з них не можна було підтвердити або спростувати напевно.
Тепер команда американських археологів під керівництвом Джо Анни Ван Тілберг стверджує, що знайшла наукові докази того, що метою спорудження моаї було підвищення врожайності місцевих земель.
Такий висновок вчені зробили, вивчивши хімічний склад базальтової породи, з якої вирубані статуї.
"Я не повірила очам"
Команді Ван Тілберг допомагала геоархеолог і ґрунтознавець Сара Шервуд. Спільно вони провели ретельне дослідження двох бовдурів з каменоломні, розташованій на схилі вулкана Рано Рараку в західній частині острова.
Саме звідти родом 95% всіх монолітних статуй — хоча сам вулкан біля основи займає менш як 1% площі тихоокеанського острова.
"Коли ми отримали результати хімічного аналізу, я не повірила своїм очам, — згадує Шервуд. – Там була дуже висока концентрація елементів, які я в принципі не очікувала побачити — на кшталт кальцію або фосфору. Саме вони є ключовими для успішного вирощування рослин і просто необхідні для отримання високого врожаю".
Це дозволило вченим зробити висновок, що підніжжя вулкана не тільки служило місцевим жителям джерелом каменю, але і надавало родючі землі для сільського господарства.
"В інших місцях острова ґрунти швидко виснажувалися і зазнавали ерозії, оскільки рослини витягали з них поживні речовини. Але в каменоломні, де внаслідок будівельних робіт земля постійно піддобрювалася дрібними фрагментами базальтової породи, були ідеальні умови для вирощування сільгоспкультур", - пояснює професор Шервуд.
Подальші аналізи ґрунту біля каменоломні Рано Рараку показали, що в минулому там дійсно вирощували різні види культур — банани, батат і колоказію (таро).
Помітивши, що поруч з вирубаними з вулканічного базальту бовванами земля дає більший урожай, аборигени цілком могли розставити їх по всьому острову.
Таким чином, статуї фактично виконували функцію добрив. Хоча з таким самим (або навіть більшим) успіхом можна було піддобрювати поля просто вулканічною породою, розмеленою на дрібні частини.
"Наші розкопки розширюють наші уявлення про моаї й змушують нас зрозуміти: яким би очевидним нам щось не здавалося спочатку, насправді все не так просто", - говорить Ван Тілберг, що присвятила дослідженню статуй острова Пасхи понад 30 років.
Однак далеко не всі моаї робилися "на вивіз", як думали раніше — багато хто з них спочатку планували залишити в кар'єрі.
До такого висновку команда Ван Тілберг прийшла, розкопавши в каменоломні раніше не помічені статуї, одна з яких була встановлена на п'єдесталі, а інша наполовину закопана в землю. Це дозволяє припустити, що ідолів не "кинули" на схилі вулкана, а спеціально там залишили.
