Як украсти мільйон по-українськи: священника Лаври "нагріли" на "золоті"

Столичні правоохоронці затримали групу осіб, які під приводом продажу антикрваріату ошукали священнослужителя.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на прокуратуру міста Києва.

 

"...затримано групу осіб, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого у сумі 500 тис. гривень та намагалися ошукати його на ще один мільйон гривень" - йдеться у повідомленні прокуратури.

До правоохоронних органів звернувся священнослужитель (за даними УП — священник Києво-Печерської Лаври), який повідомив, що у лютому 2020 року придбав у раніше незнайомих йому чоловіків 150 золотих монет на суму 500 тис. гривень. Проте, експертиза встановила, що придбані ним монети не є золотими, а виготовлені з міді та цинку.

За кілька днів один із зловмисників знову зателефонував потерпілому з пропозицією придбати ще 800 монет за 1 млн гривень.

За результатами досудового розслідування, розпочатого за фактом шахрайства, правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників.

17 березня 2020 року у ході контролю за вчиненням злочину чотирьох осіб затримали "на гарячому" під час здійснення чергової оборудки.

Під час обшуку у затриманих вилучили монети з металу білого та жовтого кольору, інші антикварні вироби, 2 тисячі імітаційних купюр української гривні номіналом 500 гривень, помічені спеціальним розчином, а також інші речові докази.

Наразі затриманим особам повідомлено про підозру за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України та вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.