Як украсти мільйон по-українськи: священника Лаври "нагріли" на "золоті"

Столичні правоохоронці затримали групу осіб, які під приводом продажу антикрваріату ошукали священнослужителя.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на прокуратуру міста Києва.

 

"...затримано групу осіб, які шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами потерпілого у сумі 500 тис. гривень та намагалися ошукати його на ще один мільйон гривень" - йдеться у повідомленні прокуратури.

До правоохоронних органів звернувся священнослужитель (за даними УП — священник Києво-Печерської Лаври), який повідомив, що у лютому 2020 року придбав у раніше незнайомих йому чоловіків 150 золотих монет на суму 500 тис. гривень. Проте, експертиза встановила, що придбані ним монети не є золотими, а виготовлені з міді та цинку.

За кілька днів один із зловмисників знову зателефонував потерпілому з пропозицією придбати ще 800 монет за 1 млн гривень.

За результатами досудового розслідування, розпочатого за фактом шахрайства, правоохоронцям вдалося встановити особи зловмисників.

17 березня 2020 року у ході контролю за вчиненням злочину чотирьох осіб затримали "на гарячому" під час здійснення чергової оборудки.

Під час обшуку у затриманих вилучили монети з металу білого та жовтого кольору, інші антикварні вироби, 2 тисячі імітаційних купюр української гривні номіналом 500 гривень, помічені спеціальним розчином, а також інші речові докази.

Наразі затриманим особам повідомлено про підозру за ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України та вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.