Заповідник "Софія Київська" радить віртуальні тури замість відвідування

Заповідник "Софія Київська" пропонує відправитися у віртуальні тури замість особистого відвідування в період карантину.

Про це повідомляє Православна церква України в Facebook, передає Укрінформ.

 

"Чудовий стінопис, виконаний майстрами початку XI століття, велична мозаїка Богоматері Оранти у центральній апсиді храму, каплиця святителя Петра Могили та різноманітні музейні експонати – усе це унікальні елементи Святої Софії Київської. Зараз духовна святиня зачинена для особистого відвідання, проте ви можете помилуватися її красою через мережу!" - йдеться у повідомленні.

У ПЦУ зазначають, що Софійський собор зберігає у своєму стінописі унікальний ансамбль фресок і мозаїк, які можна детально роздивитися під час віртуальної мандрівки духовною святинею.

"Саме тут звершувалися державницькі справи святого благовірного князя Ярослава Мудрого та була створена перша на Русі бібліотека. Фрески і графіті на стінах храму оповідають, зокрема, про життя князівської родини.

А ще на них зображені понад п'ятсот окремих святих! Тож пропонуємо не зволікати і прямо зараз помилуватися красою храму, перейшовши за посиланням", – додали в церкві.

У ПЦУ наголосили, що, перебуваючи вдома, людина засвідчує свою відповідальність і любов до ближнього, адже лише так можна зупинити загрозу стрімкого поширення небезпечного вірусу.

Також у церкві додали, що карантин – це нагода використати час для самоосвіти і з користю для душі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.