Влада скоротила видатки на інфраструктуру пам’яті

Музей Революції Гідності, Музей Голодомору-геноциду, Архів національної пам’яті залишились без належного фінансування

13 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету на 2020 рік.

Загальний обсяг фінансування на культуру нині становить 8,2 млрд грн із запланованих 15,4 млрд грн, тобто скоротили майже вдвічі –  на 7,2 млрд грн.

У першому проєкті секвестру бюджету взагалі планувалося скоротити видатки у цій сфері до 90%за рахунок зменшення бюджетів Українського інституту національної пам'яті, Українського інституту книги, Українського культурного фонду, Державного агентства України з питань кіно.

В оновленому бюджеті зі статті на будівництво двох музеїв – Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Національного музею Голодомору-геноциду зрізали 454 млн грн, а це 82% запланованого фінансування. Залишили 100 млн грн. Однак незрозуміло, яким чином ці кошти буде розподілено.

Скоротили видатки й щодо програми "Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті".

Тут було заплановано 96,9 млн грн. Зняли 61,7 млн грн, із них 58,0 млн грн –  на створення Галузевого державного архіву Інституту національної пам'яті, що мав стати найбільшим у Європі архівом репресивних органів, решта – це заходи Інституту та Музею. 

 

"Хто контролює минуле, той контролює майбутнє, а хто контролює сучасність, той всевладний над минувшиною" – суть цих рядків із відомої антиутопії "1984" Джорджа Орвелла, вочевидь, дуже добре усвідомлюють автори змін до бюджету, зменшуючи фінансування Українського інституту національної пам'яті на 50%, а Національного музею Революції Гідності – на 87%, натомість збільшуючи бюджет Міністерства внутрішніх справ майже до 100 млрд грн.

Ануляція запланованих коштів на спорудження Меморіалу Героїв Небесної Сотні та Музею Революції Гідності – очевидна загроза подальшій динамічній розбудові цього унікального майданчика національної пам'яті, патріотичного виховання й демократичного розвитку, загроза утвердженню подвигу Героїв Небесної Сотні та громадянського суспільства, історичного значення Євромайдану", – переконаний Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності.

Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності
Ігор Пошивайло, директор Національного музею Революції Гідності

Після завершення карантину Міністерство культури та інформаційної політики сподівається відновити видатки на сферу культури та інформаційної політики. Про це йдеться у їхньому повідомленні на офіційному сайті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.