Египет пропонує безкоштовні онлайнтури

У Єгипті у зв'язку з карантином, запровадженим через пандемію коронавірусу, запустили серію безкоштовних віртуальних турів гробницями та іншим пам'ятками

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на сторінку єгипетського міністерства туризму й старожитностей у Facebook.

"Міністерство туризму й старожитностей Єгипту у співпраці зі своїми партнерами з наукових та археологічних інститутів запускає серію віртуальних і відеотурів низкою музеїв та археологічних пам'яток, розташованих по всьому Єгипту", – йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що ініціатива реалізується в межах зусиль міністерства, спрямованих на те, щоб люди в усьому світі могли відкрити для себе стародавню єгипетську цивілізацію під час самоізоляції вдома для боротьби зі спалахом COVID-19.

Тури будуть доступні на офіційному вебсайті міністерства та в соціальних мережах (Facebook, Instagram, Twitter і Experience Egypt) під гаслом: "Познайомтеся з Єгиптом з дому. Залишайтеся вдома. Залишайтеся в безпеці".

Віртуальні тури – це 3D-моделі приміщень. Віртуальною копією споруди можна вільно переміщатися, наближати камеру й перебувати всередині скільки завгодно – ніхто не прожене. До того ж у 3D-моделі немає натовпів туристів.

Для відвідування вже доступні:

Гробниця фараона Рамсеса VI. 

Катакомби Ком ель-Шукафа. 

Некрополь Бені-Хасан. 

Синагога Бен Езри. 

Мечеть-медресе султана Баркука. 

Червоний монастир. 

Гробниця цариці Мересанх III. 

Гробниця Менни. 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.