Археологи знайшли єгипетські мумії з золотими язиками

Під час розкопок в єгипетському губернаторстві Мінья іспанські археологи виявили дві суміжні гробниці, які відносяться до періоду Саїської династії, яка існувала в період близько 685–525 рр. до нашої ери.

За словами генсека Служби старожитностей Єгипту Мустафи Вазірі, археологи також знайшли рештки двох невідомих людей із язиками, зробленими з золота.

Про це пише Укрінформ із посиланням на Egypt Independent.

Усередині гробниці було знайдено вапнякову труну з кришкою у вигляді жінки, з рештками невідомої особи.

Вазірі зазначив, що попередні дослідження показали, що труну вже відкривали й раніше в стародавні часи.

Зазначається, що серед іншого археологи знайшли зелені амулети та близько 402 похоронних фігурок Ушебті із фаянсу.

Статуетки Ушебті в Стародавньому Єгипті поміщалися в могилу, щоб вони виконували необхідні обов'язки щодо померлого. Виготовлялися з дерева, каменю, теракоти чи фаянсу.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.