У Єгипті знайшли храм Сонця, якому понад 4,5 тисячі років

У Єгипті археологи виявили один із храмів Сонця, який датується серединою XXV століття до нашої ери

Про це пише Бабель.

 

Команда виявила руїни храму в Абу-Гурабі, приблизно за 15 кілометрів на південь від Каїру. У 1898 році археологи, які працювали на цьому місці, виявили храм Сонця Ніусерри — шостого фараона пʼятої династії, який правив Єгиптом між 2400 і 2370 роками до нашої ери. На думку археологів, нинішні відкриття дозволяють припустити, що цей храм побудували на руїнах іншого.

На місці розкопок виявили печатки з викарбованими іменами фараонів, які правили до Ніусерри, — іх використовували як затички для пляшок. Крім того, археологи також знайшли десятки цілих пивних глеків під час розкопок. Деякі з глечиків були наповнені спеціальними грязями, які використовувалися лише в певних релігійних ритуалах.

За словами керівника місії Массиміліано Нуццоло, доцента кафедри єгиптології Інституту середземноморських і східних культур Польської академії наук, памʼятник із сирцевої цегли "був значних розмірів", але Ніусерра ритуально зруйнував його, щоб побудувати свій власний храм.

Учений пояснив, що хоча ці храми були присвячені культу бога сонця Ра, фараон через спорудження храму узаконював свою владу, являючи себе як єдиного сина бога сонця на Землі. "Таким чином, насправді головна мета храму полягала в тому, щоб стати місцем обожнювання живого фараона", — сказав Нуццоло.

Історики припускають, що всього було збудовано шість храмів Сонця, але тільки два з них були виявлені раніше. За словами Нуццоло, під час подальших розкопок на цьому місці команда сподівається зʼясувати, хто саме з фараонів зводив знайдений храм. Вивчення кераміки, зокрема, дозволить дізнатися більше про те, як люди жили в ті часи, що вони їли й у що вірили.






Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.