У Єгипті знайшли храм Сонця, якому понад 4,5 тисячі років

У Єгипті археологи виявили один із храмів Сонця, який датується серединою XXV століття до нашої ери

Про це пише Бабель.

 

Команда виявила руїни храму в Абу-Гурабі, приблизно за 15 кілометрів на південь від Каїру. У 1898 році археологи, які працювали на цьому місці, виявили храм Сонця Ніусерри — шостого фараона пʼятої династії, який правив Єгиптом між 2400 і 2370 роками до нашої ери. На думку археологів, нинішні відкриття дозволяють припустити, що цей храм побудували на руїнах іншого.

На місці розкопок виявили печатки з викарбованими іменами фараонів, які правили до Ніусерри, — іх використовували як затички для пляшок. Крім того, археологи також знайшли десятки цілих пивних глеків під час розкопок. Деякі з глечиків були наповнені спеціальними грязями, які використовувалися лише в певних релігійних ритуалах.

За словами керівника місії Массиміліано Нуццоло, доцента кафедри єгиптології Інституту середземноморських і східних культур Польської академії наук, памʼятник із сирцевої цегли "був значних розмірів", але Ніусерра ритуально зруйнував його, щоб побудувати свій власний храм.

Учений пояснив, що хоча ці храми були присвячені культу бога сонця Ра, фараон через спорудження храму узаконював свою владу, являючи себе як єдиного сина бога сонця на Землі. "Таким чином, насправді головна мета храму полягала в тому, щоб стати місцем обожнювання живого фараона", — сказав Нуццоло.

Історики припускають, що всього було збудовано шість храмів Сонця, але тільки два з них були виявлені раніше. За словами Нуццоло, під час подальших розкопок на цьому місці команда сподівається зʼясувати, хто саме з фараонів зводив знайдений храм. Вивчення кераміки, зокрема, дозволить дізнатися більше про те, як люди жили в ті часи, що вони їли й у що вірили.






Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.