Музеї світу показують наймоторошніші експонати, Софія Київська долучилася

У Мережі набирає обертів черговий карантинний флешмоб. Музеї світу діляться в Twitter фотографіями своїх наймоторошніших експонатів із колекції, закликаючи відвідувачів сидіти вдома

Про це повідомляє Укрінформ.

Запустив челендж під хештегами #СuratorBattle й #СreepiestObject Йоркширський музей, що у Великій Британії.

"Ми почнемо з цього пучка волосся III-IV сторіч із поховання римської панянки. У ньому все ще є шпильки...", – таке повідомлення розмістили працівники Йоркширського музею в Twitter, кинувши виклик своїм колегам.

До флешмобу приєдналися музеї по всій Британії та за її межами. Вони поширили зображення страхітливих порцелянових ляльок, ритуальних об'єктів та інших моторошних речей.

Не залишилися осторонь й українські музейники. Так, Софія Київська показала фреску початку ХІ ст.

Фреска
Фреска "Готські ігри" з Софійського собору в Києві

"Національний заповідник "Софія Київська" з страшенним задоволенням долучається до флешмобу. Отож до вашої уваги наш експонат у рамках флешмобу #CreepiestObject — це фреска "Готські ігри" у північно-західній сходовій вежі Софійського собору в Києві, початок ХІ ст.", — написали в заповіднику.

Фреска "Готські ігри", відома також під назвою "Боротьба ряджених", входить до циклу розписів сходових веж Софійського собору в Києві, стінопис яких оповідає про сватання київського князя Володимира Святославича до Анни Порфірородної. На фресці зображено театралізований двобій людини у песиголовій масці, що тримає спис чи рогатину, з вусатим безбородим воїном, озброєним бойовою сокирою й невеликим круглим щитом.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.