"Нічну варту" Рембрандта тепер можна розгледіти в деталях онлайн

Державний музей Амстердама опублікував найбільш детальне цифрове зображення картини Рембрандта "Нічна варта".

Про це повідомляється на сайті музею, передає Укрінформ.

 

"Державний музей публікував найбільшу детальну фотографію "Нічної варти" на власному сайті. Її можна приблизити так, щоб детально роздивитися окремі мазки і навіть частинки пігментів", - йдеться в повідомленні.

Фотографія має розширення в 44,8 гігапікселя. Всього для цього зробили 528 окремих знімків. Роботу над фотографією, яка дозволяє розглянути кожен міліметр величезного полотна, команда з 12 художників-реставраторів почала ще в липні 2019 року. Спочатку її робили для реставраторів, які працювали над відновленням полотна розміром 3,8 на 4,5 метра.

Співробітники Рейксмюсеум вважають, що високоточна копія картини буде "найважливішим джерелом інформації" для поціновувачів і дослідників мистецтва.

Очікується, що сам музей знову відкриється 1 червня.


ДОВІДКА. "Нічна варта" – одна з найвідоміших картин Рембрандта. Вона була створена 1642 року. Картину Рембрандт створив на замовлення Стрілецького товариства капітана Франса Баннінга Кока – загону громадянського ополчення Нідерландів, яке побажало прикрасити своє нове приміщення груповими портретами шести рот. На картину тричі здійснювали напад – на початку 1900-х і в 1975 році її різали ножем, а в 1990 році облили кислотою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.