На Чернігівщині активісти відновили межі п'яти розораних курганів. ФОТО

На території курганного комплексу "Безводівка" в Ічнянському районі Чернігівщини активісти відновили межі п'яти розораних аграріями курганів.

Про це у Facebook повідомив голова громадського руху "Хранителі курганів" Олександр Кликавка, передає Укрінформ.

 

"Впродовж року на обсерваторії "Безводівка" було відновлено 5 курганів! П'ять історичних пам'яток повернуто українському народу. На мапі вони позначені оранжевими шпильками.

Коли я вперше познайомився з комплексом Безводівка, могил було 13. Тепер їх 18. Але ще 150 років тому їх було 30, тому роботи по відновленню історичної спадщини ще багато", - написав він.

 

Активіст подякував за співпрацю департаменту культури туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, а також фермерським господарствам.

Кореспонденту Укрінформу він розповів, що відновити кургани вдалося завдяки інформаційній роботі у соцмережах, повідомленням у ЗМІ, проведеній у Чернігові пресконференції та залученню широкої громадськості до вирішення проблеми захисту пам'яток археології.

Численні заяви, що були надіслані в департамент культури, поліцію, обласну прокуратуру, та дзвінки на "гарячу" урядову лінію стимулювали місцеві фермерські господарства дотриматися вимог закону "Про охорону культурної спадщини" і повернути пам'ятки українському народу.

 

"Ми встановили на курганах виготовлені на спонсорські кошти інформаційні таблички та поставили кілька фотопасток для фіксації можливих правопорушень на пам'ятках", - зазначив Кликавка.

 

За його словами, плоскі поки що кургани засіяли травою, оборали колією, а деякі обсадили деревами. Наступним кроком стане їх реставрація – досипання землі та відновлення до рівня, описаного в документах XIX сторіччя. Це буде зроблено у тісній співпраці зі спеціалістами департаменту культури Чернігівської ОДА.


ДОВІДКА. Всеукраїнська спільнота "Хранителі курганів" утворилась у соцмережі довкола проєкту Кликавки "Обсерваторія "Безводівка". Мета активістів – сприяти збереженню древніх курганів, які останніми роками знищуються агровиробниками.

За інформацією фахівців обласного департаменту культури, на Чернігівщині налічується майже 9 тисяч об'єктів і пам'яток культурної спадщини. З них – близько 4,7 тис. – пам'ятки археології.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.