На Полтавщині демонтували пам’ятник комуністичному діячеві Свердлову

У селі Баранівка Шишацького району у квітні демонтували пам’ятник Якову Свердлову.

Про це повідомяє інтернет-видання Полтавщина із посиланням на координатора проєкту "Декомунізація. Україна" Вадима Позднякова. Заходів місцева сільрада вжила після його звернення на Гарячу урядову лінію.

 

Як зазначив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, це слід було зробити ще 4 роки тому, після набрання чинності Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

 

"Нагадаю, що наявність у публічному просторі комуністичної символіки є пропагандою комуністичного режиму і відповідно кримінальним діянням.

Також, нагадаю, що згідно з офіційних роз'яснень Українського інституту національної пам'яті як центрального органу виконавчої влади "Свердлов Яків Михайлович (1885–1919) — особа, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади. Голова Всеросійського ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів", — наголосив Пустовгар.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.