У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів церкви Святого Лазаря. ФОТО

У Дніпрі розпочалися археологічні роботи з дослідження фундаментів давно зруйнованої церкви Святого Лазаря, де був похований дослідник і підприємець Олександр Поль, завдяки якому почалася розробка залізних руд у Кривому Розі.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Охоронну археологічну службу України.

 

"Археологічні дослідження фундаментів церкви Св. Лазаря, що у Севастопольському парку м. Дніпра розпочинає 18 травня Дніпровська археологічна експедиція Охоронної археологічної служби України. Керівник робіт – Дмитро Тесленко", - йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що саме тут у 1890 році був похований Олександр Поль – перший почесний громадянин міста, ("першовідкривач криворізьких руд", ініціатор створення Катерининської залізниці та історичного музею.

 

На жаль, Друга світова війна та радянський режим не залишили по собі ані церкви, ані поховання Поля. Довгий час вважалося, що на місці церкви насипаний меморіальний курган, однак у результаті розвідки, проведеної минулого року, її фундаменти було локалізовано трохи далі на південь від кургану, інформують археологи.

 

Цьогоріч планується дослідити залишки усієї споруди та, за участі фахівців-антропологів визначити місце поховання Олександра Поля, аби вшанувати його належним чином.

 

Як раніше повідомлялось, у Дніпрі встановлено місце розташування Лазаревської церкви, у склепі якої, ймовірно, поховано першого почесного громадянина Катеринослава, громадського діяча Олександра Поля.

Міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що 18 травня, у День музеїв, на встановленому місці почнуться археологічні розкопки. У випадку, якщо під фундаментом у склепі буде знайдено останки, проведуть антропологічну експертизу, а за можливості й ДНК.

У подальшому на місці захоронення Поля міська влада планує створити пантеон або ж кенотаф почесних громадян Дніпра.



ДОВІДКА. Олександр Поль (1 вересня 1832 – 7 серпня 1890 рр.) – український дослідник-археолог українсько-німецького походження, верхньодніпровський поміщик, шляхтич, краєзнавець і підприємець, меценат і громадський діяч.

Брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині, 15 років присвятив вивченню залізних руд Кривого Рогу і доведення їхнього промислового значення. Особисто сприяв тому, щоб у 1881 році розпочались промислові розробки, які визначили подальший бурхливий економічний розвиток Придніпровського регіону.

Нині у Дніпрі Полю встановили пам'ятник, назвали його іменем проспект та вулицю.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.