У столиці покажуть унікальні світлини з пекла Донецького аеропорту

У Києві відкриють фотовиставку «Героїчна оборона Донецького аеропорту» (2014-2015)»

10 червня о 12.00 в Укрінформі відкриють фотовиставку "Героїчна оборона Донецького аеропорту". Відкриття буде транслюватися онлайн на сторінці Українського інституту національної пам'яті. Фотографії у вікнах УКРІНФОРМу можна буде побачити до 21 червня.

До участі у заході запрошені: 

  • Руслан Боровик "Багдад" – гранатометник 90-го окремого десантного батальйону імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова, "кіборг", автор унікальних світлин

  • Антон Дробович – Голова Українського інституту національної пам'яті

  • Олександр Харченко – генеральний директор УКРІНФОРМу

  • Олександр Ткаченко – міністр культури та інформаційної політики України

Модераторка – Аліна Карбан – співробітниця Українського інституту національної пам'яті.

 

 

Фотовиставка "Героїчна оборона Донецького аеропорту" – це спільний проєкт Українського інституту національної пам'яті та УНІА "Укрінформ". 

На 9 банерах представлено близько 50 фотографій, зроблених "кіборгом" Русланом Боровиком, а також цитати-спогадів захисника аеропорту Дмитра Вербича, що увійшли до його нової книжки "Точка неповернення". 

Кожен фотостенд показує перебування "кіборгів" у ДАПі з різних боків: умови, в яких знаходилися наші вояки, їхній побут та дозвілля, аеропорт зсередини, позиції, понівечені російськими солдатами будинки місцевих жителів, моменти відчаю і радості, а також обличчя тих, хто боронив свою землю.

Оборона Донецького аеропорту тривала з весни 2014-го до зими 2015-го і стала символом спротиву українців російській військовій агресії. 

Уся країна, затамувавши подих, стежила за новинами про ДАП протягом 242 днів. Під час боїв за Аеропорт українські вояки продемонстрували силу, витримку, відданість та незламність.

Фотовиставку присвячено всім земним і небесним Героям, які захищали Донецький аеропорт.

Ідея – Аліна Карбан

Дизайн – Ганна Беркутова

Фотографії – Руслан Боровик

Цитати – Дмитро Вербич, книжка "Точка неповернення" (видавництво "Наш Формат")

Організатори: Український інститут національної пам'яті та УНІА "Укрінформ".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.