Вандали пошкодили Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку

Невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив свою позицію з приводу осквернення матеріалів експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку, повідомляє Главком.

 

Він назвав спробою дестабілізувати ситуацію в Закарпатській області. Про це Дмитро Кулеба написав на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Цей акт вандалізму є провокацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації на Закарпатті, хтось хоче завадити нам у подоланні суперечок з Угорщиною. Безумовно, розслідуванням цього ганебного акту вже займаються правоохоронці. Переконаний, винних обов'язково знайдуть і покарають, як це було з підпалювачами Угорського дому в Ужгороді", – написав міністр.

Дмитро Кулеба підкреслив, що не можна дозволяти використовувати провокації для чергового розкручування теми антиугорських настроїв в Україні і антиукраїнських настроїв в Угорщині та нагнітання напруги в українсько-угорських відносинах.

У суботу, 13 червня, невідомі пошкодили матеріали експозиції на задній частині Стіни плачу у Свалявському меморіальному парку.

Про пошкодження повідомив секретар ради Свалявського меморіального парку Дьордь Дупко, який зазначив, що невідомі зірвали та осквернили панно, котре містить інформацію трьома мовами (українською, угорською, німецькою). Представник парку написав заяву у поліцію, а винних вже розшукують.

"Факти підтверджують, що це могли скоїти угорські ненависники. Це політичний злочин проти угорців та німців. Комусь або замовнику не сподобалася описана правда", — написав Дьордь Дупко.

За його словами, в матеріалах експозиції детально представлено трагедію Закарпаття, включаючи інтернування угорських та німецьких чоловіків у сталінські табори, здійснене НКВД восени 1944 року на підставі указу, виданого військовою радою 4-го Українського фронту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.