Горбачов планував повернути Карелію Фінляндії – колишній дипломат

Під час президентства Міхаїла Горбачова СРСР був готовий почати діалог про повернення Карелії до складу Фінляндії.

Причина такого рішення Москви була в нестачі фінансових ресурсів на захоплений під час Другої світової війни регіон. Про це в своїй книзі розповів колишній співробітник МЗС Фінляндії, доктор політології Юкка Сеппінен, пише Iltalehti.

Карелія
Карелія
Фото: Сергей Смирнов / GLobal Look Press

Як стверджує автор, наприкінці 1980-х років у СРСР вже "почали дути більш вільні вітри", і у Фінляндії з'явилися реальні шанси повернути Карелію.

За словами Сеппінена, це відбувалося на тлі позитивного ставлення ліберальних членів Політбюро ЦК КПРС до незалежності балтійських країн.

Відмовитися від частини території СРСР вирішив, щоб зняти з себе тягар витрат на Виборг. Адже у радянського режиму не було грошей на відновлення цієї території, пише Сеппінен.

Але ця ідея так і не увінчалася успіхом через дев'ятого президента Фінляндії Мауно Койвісто. За словами ексдипломата, тодішній лідер Фінляндії був родом із Турку і не хотів, щоб у західної частини країни з'явився сильний конкурент, такий як Виборг.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.