У РФ наплутали чиї оленярі боролися з нацистами - фінські чи радянські. ФОТО

Світлина, на якій зображено озброєного фінського солдата і оленя, була використана для привітання з Днем Перемоги 9 травня у вигляді банера місцевою владою міста Усінськ в Республіці Комі РФ.

Усе б нічого, от тільки фронтова світлина була зроблена ще у травні 1944 року, коли Фінляндія воювала з СРСР на боці Третього Райху. Вояка-фіна місцева влада переплутала з радянським бійцем.

Як передає "Україна молода", про скандальний випадок повідомляють російські та місцеві ЗМІ Республіки Комі.

 

Не дивно, що мешканці Усінська були обурені таким привітанням із перемогою у Другій світовій війні. Користувачі соцмереж одразу почали поширювати фото багатоповерхівки із банером.

Окрім привітання з Днем Перемоги на банері були розміщені рядки російського вірша Галини Грицаченко "Рогаті батальйони":

"За кругом полярным в Великой войне

Сражались олени и люди.

Поклонимся им, постоим в тишине,

Пусть вечная слава им будет!".

 

Користувачі, які знаються на тематиці Другої світової війни, звернули увагу, що солдат тримає в руках зовсім не радянську зброю, а пістолет-кулемет Suomi KP/31 системи Аймо Лахті, який перебував на озброєнні фінської армії.

Згодом в мережі знайшли навіть оригінал фото з описом "Finnish soldier with a reindeer in Lapland, May 4 1944 (exact location not known)", що перекладається, як: "Фінський солдат з оленем у Лапландії, 4 травня 1944 року (точна локація невідома).

Також у альбомі "Warrior of Lapland" було знайдено й інше фото в кольорі, на якому зображено того ж таки фіна і його оленя того ж таки травневого дня. І підпис: "Фінський солдат Jouni Klemet Halonen зі своїм оленем, якого кличуть Rangifer Tarandus, насолоджується сонячним днем у Лапландії, травень 1944 року".

 

Перша заступниця міського голови Усінська Тетяна Анісімова назвала цей випадок "недопрацюванням управління культури" та пообіцяла всіх причетних суворо покарати.

Також вона пообіцяла у майбутньому, перш ніж використовувати історичні світлини, консультуватися із професійними істориками, щоб такі "казуси не повторювалися".

Пізніше керівник адміністрації міста Микола Такаєв також пообіцяв покарати винних за "помилку, яку неможливо вибачити". І запевнив, що банер провисів лише кілька годин і був знятий. Мовляв, дякуємо спостережливим мешканцям міста і перепрошуємо ветеранів.

За його словами, адміністрація міста хотіла у привітанні показати оленячий батальйон, який формувався під час війни в Усінську, але не вийшло.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.