Глава УГКЦ закликав Мінкультури завершити спорудження меморіалу жертв Голодомору

Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав звернуся до міністра культури Олександра Ткаченка з проханням, аби довершення меморіалу жертв Голодомору-геноциду було одним з пріоритетів його діяльності як міністра

Про це, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ, Святослав сказав під час зустрічі Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій з новим Міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком та головою Державної служби з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан. Зустріч відбулася 23 червня 2020 року в Клубі Кабінету Міністрів України.

"Уже кілька років поспіль ми працюємо над тим, щоби було завершено спорудження меморіалу жертв Голодомору. Цей проєкт, на мою думку, є надзвичайно важливим. До нього було також залучено Міністерство культури в першій особі. Тому я прошу, пане міністре, аби довершення цього меморіалу було серед пріоритетів вашої діяльності", – сказав Предстоятель УГКЦ.

 

Глава Церкви вважає тему Голодомору глибокою раною, яку носить українське суспільство, тому потрібне гідне вшанування жертв цієї трагедії.

"Гадаю, осмислення наслідків Голодомору-геноциду і того, що з нами усіма сталося після цієї трагедії, має ще бути предметом доповідей для нових досліджень", – вважає Блаженніший Святослав.

Водночас Глава Церкви висловив сподівання, що ми разом зможемо лікувати рани, які носить наше суспільство.

Крім того Святослав зазначив, що вважає особливим здобутком Всеукраїнської ради Церков збереження релігійного миру в Україні. Адже, за його словами, після початку війни на сході України було багато різних спроб розпалити також і міжконфесійну війну всередині нашої країни. "І ми всі, незалежно від того, до якої Церкви себе співвідносимо, ми зрозуміли, що релігійний мир в Україні сьогодні є питанням національної безпеки", – наголосив Глава УГКЦ.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.