"Війна - не привід для свята": акція проти параду у Москві

Під посольством Росії у Києві активісти проводять акцію "Трагедія для світу – свято для Росії"

Участь у ній бере понад 10 осіб, повідомляє кореспондент Укрінформу

 
Укрінформ

.

Активісти, зокрема, й історики тримають у руках плакати із надписами: "Парад перемоги" це не вибачення за напад на Польщу", "Війна - не привід для свята", "Ні повторенню помилок історії", "Гітлер і Сталін – винуватці Другої світової війни", "більш як 300 тисяч руських "героїв" воювали в рядах нацистської Германії" та інші.

На металевій огорожі перед посольством прикріплено плакат із надписом "Україна – не Росія".

Акція покликана нагадати про участь СРСР у розв'язуванні Другої світової війни і проводиться з нагоди параду Перемоги у Москві.

Як зазначалося у анонсі акції, всупереч російській пропаганді, пам'ять про жертви Другої світової війни вшановується українцями на належному рівні.

Поруч перебувають правоохоронці, зокрема, поліція діалогу.

Як повідомлялося, парад Перемоги, який традиційно проходить в РФ 9 травня, через ситуацію з коронавірусом перенесено на 24 червня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.