Напередодні. Косово-99

Сьогоднішні непрості події повертають мене спогадами у березень 1999 року, коли у вечірні години 24 березня того року розпочалася кампанія НАТО проти режиму Слободана Мілошевича. Цьому передувало загострення ситуації на Косово, провал перевірочної місії ОБСЄ на чолі з Вільямом Вокером, переговори в Рамбуйє, оголошення воєнного стану, евакуація дипломатичних місій.

 
фото автора

"Історична правда" із люб'язного дозволу автора публікує уривки із його майбутньої книги. Маркіян Лубківський у 2006-2009 роках перебував на посаді посла України у Республіці Хорватія і Боснії та Герцеговині (за сумісництвом).

Югославські офіційні представники, як, до речі, і сербська громадськість, негативно сприйняли тотальну евакуацію посольств. Деякі місії закрилися буквально на ключ, на другий день ставши об'єктами проникнення з боку організованих і контрольованих урядом груп невстановлених осіб. Хоча усі ми добре розуміли, що це був мікс поліції і криміналу. Такі собі "тітушки" під наглядом. Виносили все, що можна. Що не могли винести – трощили…

Вранці останнім потягом Белград-Москва югославську столицю залишили наші родини. Спокійно, без паніки і без піару. Та й для піару не було ще таких засобів комунікації, як сьогодні…

 
Біля готелю "Югославія" 
фото автора

На капоті моєї (голосно сказано) посольської машини вранці я знайшов оберемок перших весняних квітів і записку з одним словом "Хвала". Невстановлені сусіди в такий спосіб дякували, що не втекли, не побігли, а залишилися розділити їхню долю.

Ввечері ж мене чекав ще один сюрприз, коли я на коротко з'явився у своїй квартирі на Войводе Міленка. У пекарні на розі, де я зазвичай брав хліб, продавчиня Біляна ніяково витягла з-під поли буханку і тихо сказала: візьміть, притримала для вас…

 
Біля посольства КНР 
фото автора

Чому я пишу це і публікую сьогодні? Щоб показати різницю між тими далекими подіями і нашими українськими реаліями. Я й досі переконаний, що Росія не перейде до повномасштабного вторгнення. Немає підстав і політичного процесу, як це було в Югославії 1999 року.

Залишаймося готовими до відсічі, але, водночас, спокійними і гідними!

Софія Грачова: Русскій мір, що лізе через вікно

Що важливіше при оцінці діяльності певного історичного діяча, як от Владімір Даль? Його заслуги у кодифікації великоруської національної культури? Вплив його твору, або ж авторитету його імені, на антиєврейське насильство? Участь у колоніальних війнах та відзнака від імператорі Ніколая І? Вирішуйте самі, але подумайте, який стосунок це все має до сучасного українського бачення історії та публічного простору

: Відкритий лист фахових істориків щодо присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Олександрівні Стасюк

6 червня 2022 року Міністерство освіти і науки України затвердило рішення про присудження наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк. Цим рішенням МОН легалізувало відверто академічно недоброчесну працю, а також кричуще порушило низку законодавчих актів та нормативних документів України. Найбільш обурливим є те, що МОН, попри закріплену у різних законодавчих актах процедуру, виключило із розгляду дисертаційного тексту О.О.Стасюк Експертну раду з історичних наук. Фахівців фактично позбавили слова. Це змусило істориків виступити із черговим Відкритим листом

Анатолій Хромов: Нищівний удар українських архівів по російській пропаганді

Маю риторичне запитання… Чи спроможні російські архіви ось так само виставити повні справи, описи та фонди з історії Голокосту? Тільки повністю, без купюр та обрізок, без ідеологічних анотацій? Ну що, "колеги"-"антинацисти", вам слабо?

Остап Українець: То де наш Шекспір?

Література стає безсмертною не тому що вона об'єктивно безсмертна, найкраща в своєму роді та обожнювана сучасниками. Література стає безсмертною тому що породжує нову літературу, масштабуючись на інші країни