Напередодні. Косово-99

Сьогоднішні непрості події повертають мене спогадами у березень 1999 року, коли у вечірні години 24 березня того року розпочалася кампанія НАТО проти режиму Слободана Мілошевича. Цьому передувало загострення ситуації на Косово, провал перевірочної місії ОБСЄ на чолі з Вільямом Вокером, переговори в Рамбуйє, оголошення воєнного стану, евакуація дипломатичних місій.

 
фото автора

"Історична правда" із люб'язного дозволу автора публікує уривки із його майбутньої книги. Маркіян Лубківський у 2006-2009 роках перебував на посаді посла України у Республіці Хорватія і Боснії та Герцеговині (за сумісництвом).

Югославські офіційні представники, як, до речі, і сербська громадськість, негативно сприйняли тотальну евакуацію посольств. Деякі місії закрилися буквально на ключ, на другий день ставши об'єктами проникнення з боку організованих і контрольованих урядом груп невстановлених осіб. Хоча усі ми добре розуміли, що це був мікс поліції і криміналу. Такі собі "тітушки" під наглядом. Виносили все, що можна. Що не могли винести – трощили…

Вранці останнім потягом Белград-Москва югославську столицю залишили наші родини. Спокійно, без паніки і без піару. Та й для піару не було ще таких засобів комунікації, як сьогодні…

 
Біля готелю "Югославія" 
фото автора

На капоті моєї (голосно сказано) посольської машини вранці я знайшов оберемок перших весняних квітів і записку з одним словом "Хвала". Невстановлені сусіди в такий спосіб дякували, що не втекли, не побігли, а залишилися розділити їхню долю.

Ввечері ж мене чекав ще один сюрприз, коли я на коротко з'явився у своїй квартирі на Войводе Міленка. У пекарні на розі, де я зазвичай брав хліб, продавчиня Біляна ніяково витягла з-під поли буханку і тихо сказала: візьміть, притримала для вас…

 
Біля посольства КНР 
фото автора

Чому я пишу це і публікую сьогодні? Щоб показати різницю між тими далекими подіями і нашими українськими реаліями. Я й досі переконаний, що Росія не перейде до повномасштабного вторгнення. Немає підстав і політичного процесу, як це було в Югославії 1999 року.

Залишаймося готовими до відсічі, але, водночас, спокійними і гідними!

Юрій Гудименко: Україні потрібен власний Арлінгтон

Назви ваших сіл можуть увійти в історію гордо, як увійшов Арлінгтон, або з ганьбою, якщо частина мешканців буде силою перешкоджати будівництву військового кладовища. Це навіть дико звучить.

Олена Буруль: Як Голодомор з'явився і зник у любовному романі 1933 року

В листопаді 1933-го в газеті Welt Blatt, що видавалась у Відні, з'явився фрагмент роману Клотільде фон Штегманн "Завдяки тобі я знайшов батьківщину". Герой втікає з Радянського союзу до Німеччини у бочці, перепливаючи Дністер, там влаштовується на роботу, рятує дочку консула від падіння з коня. Всі ознаки третьосортного чтива для домогосподарок. Якби не початок роману, де йдеться про жорстоку більшовицьку політику і детально описуються події Великого голоду в Україні.

Леся Воронюк: У канадському парламенті заборонили виступ засновниці Всесвітнього дня вишиванки через сорочку Бандери

За інформацією, яку я отримала від керівництва Конгресу Українців Канади, депутат-ліберал українського походження Іван Бейкер заблокував мій виступ в канадському парламенті через... сорочку Степана Бандери, яку ми спільно із проєктом Вишивка в одязі видатних українців відтворили у 2022 році.

Андрій Ковальов: "Хто ми пред Богом? Кракаділи!", або чому важливо молитися українською мовою!

У селах на Київщини рідко служать Всенічне бдіння. Після сімдесяти років безбожництва (за часів совка) люди просто були не привчені і не приходили у суботу ввечері до храму. Дорогий читачу, не лякайся, воно так називається - Всенічне, але не триває цілу ніч. Просто напередодні суботи служать одразу поєднані разом вечірнє богослужіння і ранню літургію. Від цього поєднання і називається - Всенічне бдіння. На практиці воно триває десь дві години.