На Луганщині вшанували пам’ять жертв нацистського геноциду ромів

Обласний меморіальний захід з нагоди відзначення Міжнародного дня голокосту ромів відбувся в місті Кремінна біля Пам’ятного знаку "Геноцид ромського народу".

Про це повідомляє пресслужба Луганської обласної державної адміністрації.

 

"Вшанувати пам'ять представників ромської національності, які стали жертвами геноциду під час Другої світової війни, прийшли представники обласної влади, представники ромської спільноти Кремінського району і члени громадської організації "Ромаї дума"", - йдеться в повідомленні.

Під час заходу відбулось Богослужбова відправа (літії) за загиблими ромами. Усі присутні вшанували пам'ять жертв геноциду хвилиною мовчання та поклали квіти до Пам'ятного знаку.

Цьогоріч за ініціативи місцевої ромської громади та за підтримки міської ради у Кремінній був встановлений пам'ятний знак ромам, які постраждали від нацистського терору у 1939 – 1945 роках.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.