Демонтовано останній в Україні пам’ятник Енгельсу

П'ятиметровий пам’ятник засновнику марксизму та комуністичної ідеології Фрідріху Енгельсу демонтували 16 вересня в селі Горошине Семенівського району на Полтавщині

Про це повідомив голова ГО "Світанок" Вадим Поздняков та регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Після демонтажу пам'ятник розібрали на частини й передали до "Парку радянського періоду" неподалік Путивля, Сумської області.

Олег Пустовгар розповів, що громадська організація "Світанок" та УІНП неодноразово надсилали листа до керівництва Горошинської сільської ради щодо демонтажу пам'ятника. На початку року вони отримали відповідь від сільради, що виникла затримка демонтажу монументу через брак коштів та пандемію. Але згодом пам'ятник все ж таки прибрали.

"Це добрий приклад цивілізованого європейського підходу. Зроблю все можливе, щоби цю практику поширити й на інші пам'ятники комуністичної епохи Полтавській області, які лишилися не демонтованими. Скажімо, Свердлов у селі Калинківка неподалік Семенівки, Чапаєв у Лубнах, Маркс біля Кременчука тощо. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили в Литві", – сказав Олег Пустовгар.

Пустовгар говорить, що "вчення Маркса-Енгельса" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Тому меморіалізація Фрідріха Енгельса – це активна пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.