Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь кримськотатарського льотчика-аса

Національний банк з 7 жовтня вводить в обіг памʼятну монету «Амет-Хан Султан», яка присвячена 100-річчю від дня народження національного героя кримськотатарського народу.

Як повідомляє Нацбанк, монета номіналом 2 гривні вийде тиражем 30 тисяч штук.

 

На реверсі монети зображений Амет-Хан Султан і його роки життя над символічним зображенням приладу винищувача. На аверсі зображено його винищувач Як-7Б, обрис збитого ворожого літака, малий герб України, рік карбування та номінал.

"Монета присвячена 100-річчю від дня народження одного з найвідоміших військових льотчиків-асів часів Другої світової війни, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу, національного героя кримськотатарського народу Амет-Хана Султана", — сказано в повідомленні.

ДОВІДКА. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив 30 літаків (один тараном — бомбардувальник Junkers Ju 88) і в складі групи 19 літаків. Після війни став льотчиком-випробувачем, на рахунку якого тестування понад 100 типів літаків.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.