Нацбанк вводить в обіг пам'ятну монету на честь кримськотатарського льотчика-аса

Національний банк з 7 жовтня вводить в обіг памʼятну монету «Амет-Хан Султан», яка присвячена 100-річчю від дня народження національного героя кримськотатарського народу.

Як повідомляє Нацбанк, монета номіналом 2 гривні вийде тиражем 30 тисяч штук.

 

На реверсі монети зображений Амет-Хан Султан і його роки життя над символічним зображенням приладу винищувача. На аверсі зображено його винищувач Як-7Б, обрис збитого ворожого літака, малий герб України, рік карбування та номінал.

"Монета присвячена 100-річчю від дня народження одного з найвідоміших військових льотчиків-асів часів Другої світової війни, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу, національного героя кримськотатарського народу Амет-Хана Султана", — сказано в повідомленні.

ДОВІДКА. Амет-Хан Султан здійснив 603 бойових вильоти, збив 30 літаків (один тараном — бомбардувальник Junkers Ju 88) і в складі групи 19 літаків. Після війни став льотчиком-випробувачем, на рахунку якого тестування понад 100 типів літаків.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.