На Полтавщині вшанували видатних борців за незалежність Івана та Юрія Лип

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, місцеві сільська рада та краєзнавчий музей за участі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП організували всеукраїнську наукову конференцію за участю дослідників з Одеси, Києва, Полтави, Опішного та ін. та відкрили меморіальну дошку Івану та Юрію Липам.

Про це повідомляє інтернет-видання Полтавщина.

 

Нове місце пам'яті з'явилося на фасаді місцевої амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Адже навпроти розташована будівля колишньої земської лікарні містечка Мачухи. Саме в цьому приміщенні, що тепер використовують як житлове, з 1898 по 1902 рік працював земським лікарем Іван Липа. Тоді, 1900 року, народився його син Юрій.

Та ще задовго до того, як одягти білий халат лікаря, майбутньому випускникові медичного університету Івану Липі за свою активну проукраїнську діяльність довелося 13 місяців носити тюремну робу, а потім іще три роки перебувати під наглядом поліції в рідній Керчі.

Головною його провиною перед Російською імперією стала участь у роботі таємного "Братства тарасівців", яке він разом із однодумцями-побратимами Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими засновував у 1891 році.

Як справжній подвижник української справи та "людина ідеї" запалював нею інших у часи, коли українство фактично перебувало поза законом. Причому робив це в усіх іпостасях: лікаря, автора літературних творів передовсім для дітей, видавця, активіста товариства "Просвіта", діяча Української революції 1917-21 рр...

Таким виховав і свого сина Юрія, котрий успадкував батькові фахові здібності й літературні таланти та чесноти діяльного патріота-самостійника і став одним із ідеологів українського націоналізму й "батьків"-теоретиків сучасної української геополітики.

Написані Юрієм Липою ще до середини минулого століття праці "Призначення України", "Чорноморська доктрина", "Розподіл Росії" та інші не втрачають актуальності й сьогодні.

Один із ініціаторів і співорганізаторів вшанування, регіональний представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар наголосив: "З ініціативи УІНП як центрального органу виконавчої влади п'ять років тому схвалено Закон "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність у 20 ст.". 120-річчя з дня народження Юрія Липи відзначається цьогоріч на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам'ятні дати та ювілеї у 2020 році.

Юрій Липа досі маловідомий широкому загалу, хоча зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, його ім'я стоїть поруч з такими видатними особистостями початку ХХ століття як Дмитро Донцов та Микола Міхновський.

Проте злочинному комуністичному режиму СССР не вдалося викреслити їх з історії. Ми зберігаємо імена Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризуємо життєвий шлях, розповідаємо про творчу спадщину.

Констатую, що ювілей відзначається не формально, "для галочки", а натомість маємо добру синергію громадськості, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у справі збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам'яті, популяризації їх життєвого шляху та актуалізації їхньої творчої спадщини.

Сьогодні історична подія як для Мачухівської громади, так і усієї Полтавщини. Адже ми всі разом зробили вагомий крок з увічнення постатей всеукраїнського масштабу.

Іван — письменник, лікар, співзасновник "Братства Тарасівців", міністр віросповідань Української Народної Республіки. Юрій — лікар, публіцист, ідеолог українського націоналізму, письменник, геополітик, полковник Української повстанчої армії. Обидва борці за незалежність у 20 столітті. Тож, я щиро вдячний за співпрацю Мачухівській сільській раді і її очільнику Валерію Білоконю".

Меморіальну дошку відразу після її відкриття освятив архієпископ Полтавський і Кременчуцький ПЦУ Федір.


Більше фото із заходу за посиланням.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.