У Лондоні на аукціоні продали унікальну римську монету на честь вбивства Юлія Цезаря

Золота монета EID MAR, яку після вбивства знаменитого римського правителя Гая Юлія Цезаря відчеканив його вбивця Марк Юній Брут, продана на онлайн-аукціоні за рекордні 3,49 мільйона доларів. Всього відомо про існування трьох подібних монет.

Про це повідомляє видання Фокус із посиланням на Daily Mail.

 

Продажем рідкісного екземпляра займався аукціонний будинок Roma Numismatics. Всього відомо про існування трьох подібних монет. Одна з них знаходиться в Британському музеї в Лондоні, друга – у Німецькому федеральному банку у Франкфурті-на-Майні. Продана монета належала приватному власнику.

На аверсі монети 42 р. до Р.Х. зображений сам Брут. На лицьовій стороні красуються написи BRVT IMP і L PLAET CEST - "Воєначальник Брут" і "Луцій Плеторій Цестіан". Луцій займав у той час пост монетарія в Стародавньому Римі.

На зворотному боці монети зображені два кинджала і фраза EID MAR. Це скорочення від Eidibus Martiis, що означає "березневі іди" - так римляни називали 15 березня, саме в цей день відбулося вбивство Цезаря.

Між кинджалами на реверсі є фрігійський ковпак. Його отримував раб, який здобував свободу. Згідно із задумом авторів, він символізував повернення Римської імперії до республіканської форми державного управління після диктатури Цезаря.

"Я не здивований, що монета встановила світовий рекорд, як найцінніша з коли-небудь проданих. Це шедевр і велика рідкість. Вона в ідеальному стані навіть через 2000 років", - зазначив Марк Зальцберг, голова нумізматичної гарантійної Корпорації, який і підтвердив справжність монети.

Монета була виготовлена через два роки після вбивства Юлія Цезаря 60 римськими сенаторами. Всього, вважають експерти, існувало близько ста подібних монет. Частина була викарбувана зі срібла, частина з золота, сучасники описували їх карбування, як "відкрите і безсовісне" святкування смерті Юлія Цезаря.

Покупець залишився невідомим.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.