Національний музей історії України презентує ребрендинг

Ключовий посил концепції звучить так: “Історія – міст, який єднає минуле та майбутнє”

Національний музей історії України презентував ребрендинг. Концепцію безкоштовно розробило креативне агентство TABASCO, щоб підтримати музей у прагненні стати сучаснішим.

Одним із важливих елементів ребрендингу є скорочення: Музей ІСТорії = МІСТ.

 

Федір Андрощук, генеральний директор Національного музею історії України, підкреслює: "Новий бренд – це не просто зміна обкладинки. Для кардинальних змін потрібен час. І ми маємо чітко розуміти, як і куди рухаємося. Історичний музей – це не лише про зберігання та демонстрацію експонатів. Образ мосту унаочнює прагнення поєднувати часи та культури. Новий бренд маніфестує стратегію розвитку музею".

Графічний знак логотипа – літера М, символізує, що саме в МІСТ зустрічаються минуле та майбутнє, єднаються цивілізації та знання. Наш міст поєднує не лише епохи, а й людей. Музей може відкривати історію України для українців і світу – робити її зрозумілішою та спонукати до глибшого знайомства із країною.

Олександр Смірнов, креативний директор TABASCO: "Працюючи над проєктом, ми знайшли цікавий інсайт. Спадщиною радянської традиції стали жахливі абревіатури, які використовувати в житті просто нереально. Ніхто не скаже: "А чи не сходити нам завтра у НМІУ"? Але ж музей має бути визначним місцем, про яке хочеться говорити та згадувати. Недарма Метрополітен у Нью-Йорку називає себе Мет'ом. Ми почали крутити цю ідею – знайшли образи та сенси, котрі точно передають суть головного музею країни. Так і народився МІСТ".

Основні кольори нового брендингу – жовто-зелений та блакитний. Додаткові кольори – зелений, помаранчевий, малиновий, чорний та бордовий. Їх можна використовувати в мерчі, навігації та експозиції музею залежно від тематики.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.