На Полтавщині археологи знайшли ковзани часів Русі

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби

Археологи дослідили багатошарове поселення Решетилівка-ІІІ. Воно потрапило в межі будівництва обходу однойменного населеного пункту під час реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро – Решетилівка.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

Поселення відкрили археологи Олександр Супруненко та В'ячеслав Шерстюк у 2015 році під час обстеження проектованого обходу смт. Решетилівка. Але якщо п'ять років тому було відомо лише про сам факт існування давнього поселення, цьогорічні розкопки дали можливість дізнатись про нього чимало цікавого.

 

Поселення виявилось багатошаровим: там археологи зафіксували три культурно-хронологічних горизонти.

Найраніші об'єкти пов'язані з життям та господарською діяльністю представників катакомбної культури - племені середньобронзового часу (ХХ-XVII ст. до н.е.). Серед знахідок цього часу – фрагменти горщиків оздоблених відбитками шнура.

Другий горизонт - об'єкти, що залишили по собі представники чорноліської культури, які жили на цих теренах у пізньобронзовий –ранньозалізний час (XI – VIII ст. до н. е.). Із знахідок виявлено фрагменти кераміки з проколами під вінцем та оздоблені наліпним валиком, а також бронзову шпильку та бронзову проколку ромбовидної форми.

А найцікавішою, мабуть, виявилась знахідка, якій може бути трохи більше тисячі років. Це - ковзани, зроблені із кістки, які попередньо датовані Х-ХІІІ ст. Їх виявили у культурному шарі поселення на глибині 0,5 м від сучасної поверхні.

 

Один кінець виробу підтесаний і злегка піднятий над поверхнею, на обидвох кінцях зроблені дірки для кріплення до ноги. Відомо, що у цей час ковзани зазвичай виготовляли з кісток коня або великої рогатої худоби. Схожі знахідки траплялись раніше під час розкопок у Чернігові.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.