Спецпроект

"Повстання проти голоду": УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив новий просвітницький ролик в межах кампанії до 87-их роковин Голодомору в Україні про спротив українського селянства під час колективізації 1930-их років.

Про це повідомляється на сайті УІНП.

 

"Найчастіше сценарій цих повстань залежав від дій місцевої влади. Якщо та йшла на поступки, люди розбирали свою худобу, майно та реманент з колгоспних комор і поверталися додому. Коли ж мітинги намагатися розігнати чи залякати, заворушення переростали навіть у збройні протистояння.

Жертвами таких сутичок стали сотні радянських активістів та посадовців. У 1930 році в Україні було понад 4000 масових виступів, в яких узяли участь 1,2 млн осіб. Уже в березні 1930 року в сотнях сіл по Україні фактично від кількох днів до кількох тижнів було ліквідовано радянську владу", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, такий масовий виступ селянства змусив піти сталінський режим на поступки, дозволивши виходити з колгоспів. Однак радянська влада посилила економічний тиск на селянство.

Для тих, хто відмовлявся вступати в колгосп, встановлювались значно більші податки, штрафи, стягнення. Такі заходи дали результат — у 1932 році понад дві третини українських селянських господарств в Україні були вже в колгоспах. Завдяки цьому Сталін отримав один з інструментів контролю за селянами та зміг здійснити злочин геноциду — Голодомор.

В УІНП нагадали, що до 87-их роковин Голодомору в Україні, жертв якого вшановують кожної четвертої суботи листопада (цьогоріч — це 28 листопада), Український інститут національної пам'яті проводить інформаційну кампанію "Збережи пам'ять. Збережи правду".

Ролик розробила студія Prosto Production. Науковий консультант — заступник голови Інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.