У Фастові відкрили погруддя Андрія Саєнка

Андрій Саєнко - місцевий підприємець, що став бійцем 7-ої Сотні Самооборони, загинув у лютому 2014 від кульового поранення

У Фастові відкрили погруддя героя Небесної Сотні Андрія Савенка.

Ініціатором встановлення пам'ятника і проведення конкурсу став голова благодійного фонду "Пам'яті Небесної Сотні" Андрій Павленко.

Заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко на відкритті зазначила, що пам'ять має властивість розсіюватися: "Тому увічення цієї пам'яті, її плекання набуває величезного значення – особливо в ці дні, в цей час, коли триває інформаційна війна проти Майдану. Інформаційна війна проти тих цінностей, які відстоював Майдан, знову піднімає таку хвилю. Цей пам'ятник у Фастові Андрієві Саєнку й одночасно всім Героям Небесної Сотні дасть можливість нам зберігати цю пам'ять, примножувати її і – продовжувати революцію!.."

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.