В Україні відкрили онлайн-ресторан пам'яті

Напередодні дня пам'яті жертв Голодомору українська молодь створила онлайн-ресторан «Непораховані з 1932»

Студенти Української академії лідерства приготували та розмістили на сайті страви, якими харчувалися українці у голодні роки: затеруха з кори дерев, паляниці з лободи, хлібці зі соломи тощо. Ціна кожної страви — врятовані людські життя. Частину рецептів підлітки відтворили за спогадами власних дідусів та бабусь, яким вдалося вижити.

 

"Бабуся розповідала, як кору дуба або берези перемелювали у ступці з коренем лободи чи комишів, стеблом кульбаби або ромашки — і так пекли коржі. Я віддирала цю кору холодними руками й думала: як це робила моя бабуся, яка не їла декілька тижнів? Вона все життя вчила мене не викидати хліб і не гратися з їжею", — розповідає студента Академії Ілона Котовщик, чия родина пережила Голодомор на Київщині.

"Ми прагнемо розширити розуміння важливості та масштабу Голодомору, пояснити українцям сучасною мовою, як це — жити в ті часи. А також нагадати, що Голодомор — це не лише жахлива статистика, а велика трагедія конкретної української родини, персональна історія кожного із нас. Хочемо розказати про геноцид українців мовою та образами зрозумілими людям 2020 року", — розповідає керівник Української академії лідерства Роман Тичківський.

Онлайн-ресторан став продовженням проєкту "Uncounted since 1932", який створила Українська академія лідерства у партнерстві з агенцією "Gres Todorchuk PR" у 2017 році. Минулі три роки студенти організовували вуличні поп-ап ресторани зі стравами часів Голодомору і пригощали всіх охочих у семи містах країни, а також в Ізраїлі та Бельгії.

 

Акцію у Брюсселі весною 2018 року було відзначено трьома нагородами Effie Awards як за одну із найуспішніших комунікаційних кампаній в Україні. Цьогоріч через пандемічні обмеження унікальний формат ресторану перевели в онлайн-формат.

Цьогоріч партнерами ресторану Української академії лідерства стали Ukraїner та Музей Голодомору. Вони надали консультації та відео з проєкту "Голодомор: мозаїка історії", створені за підтримки Українського культурного фонду.

Станом на 2020 рік більшість країн не визнали Голодомор геноцидом українців. Саме слово Голодомор залишається невідомим, адже його немає в словниках, а отже, поширення та розуміння інформації про цей злочин радянської влади залишається ускладненим. Проєкт закликає українців підписати петицію, яка допоможе внести поняття Голодомор у англомовні словники.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.