Біля Хортиці виявили унікальний артефакт козацьких часів

Представники Національного заповідника «Хортиця» презентували виявлений та піднятий гідроархелогами дерев’яний лафет гармати XVII-XVIII ст.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Артефакт був знайдений в руслі Дніпра на південь від Хортиці.

 

"Знахідка знайдена під час археологічних досліджень. Вона була на глибині близько 10 метрів. І з поверхні дна відкрилася невеличка частина – це вісь лафету і частина самої конструкції. При першому зануренні було зрозуміло, що це щось стародавнє. Думали, що це частина якогось корабля чи іншого якогось плавзасобу. Але вже на друге занурення, коли обстежував ці частини, то стало зрозуміло, що це артилерійський лафет 18–17-го століття. Та частина Дніпра входить в зону намивання піску, тому була загроза, що пам'ятка може бути втрачена, і терміново треба було проводити її дослідження, підйом", – розповів керівник відділу реставрації Національного заповідника "Хортиця", гідроархеолог Валерій Нефьодов.

Знайдений археологами гарматний лафет виготовлений із дерева і оббитий залізом. На ньому також збереглися сліди червоної фарби, яка в ті часи використовувалася для позначення артилерії. Лафет призначався для гармати, яка мала вагу близько 3 тонн і калібр 24 або 32 фунти. Така гармата стріляла на відстань до 1 кілометра.

Знайдений лафет гармати буде переміщений до реставраційного ангару Національного заповідника "Хортиця", де його будуть консервувати засобом виморожування.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.