Спецпроект

У Запоріжжі невідомі пошкодили меморіальну дошку дітям, що загинули в роки Голодомору

У Запоріжжі невідомі облили чорною фарбою меморіальну дошку, встановлену на будівлі, де в 1930-і роки був будинок немовляти. За даними істориків, у роки Голодомору в цій установі померли майже 800 дітей. Окрім меморіальної дошки, також розбили пам’ятний знак, встановлений на будівлі місцевою єпархією УПЦ (МП).

Радіо Свобода у відділі комунікацій головного управління Національної поліції у Запорізькій області повідомили, що інформація за фактом події внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

 

Працівники поліції оглядають місце події і навколишньої території, а також проводять інші необхідні слідчі дії й готуються відкрити провадження.

Також у Департаменті культури, туризму, національностей і релігій Запорізької облдержадміністрації повідомили, що вони готують заяву про злочин, а також спеціальне звернення до поліції щодо цього інциденту.

Меморіальну дошку на будівлі колишнього будинку немовляти у Запоріжжі відкрили у листопаді 2014 року. Місцеві активісти, історики і краєзнавці домагалися від місцевої влади встановлення пам'ятної дошки на будівлі жертв Голодомору-геноциду з 2009 року, втім зробити це вдалося лише після Революції гідності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.