У Львові туристу загрожує до 5 років в'язниці за появу у шапці з символікою СРСР

У Львові відкрили кримінальну справу проти 19-річного киянина, який розгулював із шапкою з радянською кокардою.

Про це повідомили в обласному управлінні Національної поліції.

 
ФОТО: НАЦПОЛІЦІЯ

"Сьогодні, 28 грудня, близько 16:30, до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з кафе на вулиці Валовій у Львові перебуває чоловік, на шапці якого присутня комуністична символіка. На місці працювала слідчо-оперативна група Галицького відділу поліції. Правоохоронці встановили особу зловмисника – 19-річного жителя Києва", – йдеться у повідомленні.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група, яка вилучила у 19-річного жителя Києва шапку з кокардою, на якій зображено серп і молот у червоній зірці.

За використання комуністичної символіки на одязі туристу з Києва загрожує до п'яти років позбавлення волі (за ч.1 ст.436−1 Кримінального кодексу України).


Нагадуємо
, що в Україні з 2015 року діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Згідно з цим документом, в Україні заборонено виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.