Виключення зі списку ЮНЕСКО Софії та Києво-Печерській лаврі не загрожує – МКІП

Інформація про те, що Києво-Печерська лавра може втратити статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через незаконну забудову, не відповідає дійсності

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

"На сьогоднішній день об'єкту всесвітньої спадщини "Собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" виключення зі списку ЮНЕСКО не загрожує", - запевнила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

Як повідомлялося, Софійський собор і Києво-Печерська лавра були під загрозою потрапити до "чорного списку" ЮНЕСКО через незаконні забудови у Лаврі.

9 січня народний депутат VIII скликання Борислав Береза написав у Фейсбук, що на YouTube було видалене одне з відео програми "Під особистий контроль" за скаргою лідера партії "5.10" Геннадія Балашова, який був згаданий у розслідуванні як "власник будівництва, яке, на думку археологів та експертів, загрожує статусу охоронюваної зони ЮНЕСКО (Лавра - Софія Київська)".

1994 року Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором була внесена до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.