У Китаї знайшли нефритову цикаду 3600-річної давнини

Археологи знайшли в Центральному Китаї нефритовий виріб у формі цикади, вік якого перевищує 3600 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Сіньхуа.

Дослідники зробили це відкриття в ході розкопок одного з поховань на ділянці палаців городища Ерлітоу, яке розташоване на території міста Яньші провінції Хенань.

Як вважають багато вчених, городище Ерлітоу, що є еталоном для виділення однойменної археологічної культури, було столицею династії Ся, яка правила, за однією з популярних версій, з 2070 по 1600 рр. до н.е.

Знахідка, довжина якої 4 см, була поміщена в центр могили.

У далекі часи люди, можливо, пов'язували метаморфози комах із якоюсь таємничою силою, і тому цикада з каменю була призначена для спілкування з богами, вважає науковець.

Крім нефритової "цикади", кераміки та лакових виробів, археологи також знайшли в цьому похованні безліч прикрас із бірюзи.

Раніше в похованні було виявлено 70-сантиметрового дракона, зробленого з 2000 бірюзових прикрас, який є найбільш раннім із відомих свідчень про дракона-тотема китайської нації.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.