Видання «Майн Кампф» у Польщі викликало дискусії серед істориків і бурхливу реакцію в Росії

У Польщі кілька днів тому у видавництві Bellona вийшла критична версія книги «Майн Кампф» Адольфа Гітлера з близько 2 тис. приміток та пояснень.

Публікація книги нацистського лідера викликала неоднозначну реакцію в Польщі, на неї відреагували також в МЗС Росії, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Майн Кампф" показує джерела німецького нацизму, людожерської системи, яка принесла кількадесят років тому смерть десяткам мільйонів людей і багато нещастя і страждань.

Думаю, що критичне видання цієї книги не повинно викликати негативну реакцію, якщо ведеться дискусія в середовищі істориків, якщо це – критичне видання",- заявив в ефірі Польського радіо Президент Інституту національної пам'яті Польщі Ярослав Шарек.

Іншу думку з цього приводу має польське товариство імені Яна Карського, завданням якого є, зокрема, протидія проявам антисемітизму, ксенофобії, дискримінації за національною ознакою.

У заяві товариства підкреслюється, що видання цієї книги викликає здивування й обурення. "Ми не бачимо жодних ґрунтовних й історичних причин публікувати цей психопатичний маніфест, який підштовхнув до злочину проти людяності мільйони німців та їх союзників-колаборантів",- йдеться в заяві товариства.

Польський історик, професор Войцєх Рошковський заявив, що видання цієї книги можуть використати вороги країни, які лише чекають приводу аби завдати удару по Польщі. На його думку, політичні втрати для країни від публікації "Майн Кампф" можуть бути значні. Таким чином він прокоментував негативну реакцію на публікацію книги з боку МЗС Росії.

Під час брифінгу для ЗМІ в минулий четвер речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що публікація книги Гітлера у Польщі є черговим проявом фальсифікації історії Варшавою, яка "воює з радянськими пам'ятниками", але не знаходить нічого поганого у публікації книги, в якій обґрунтовувалося знищення, між іншими, і польського народу.

Критичну версію "Майн Кампф" з близько 2 тисячами уточнень та пояснень до оригінального тексту Гітлера підготував польський історик Цезарій Круль. Він запевнив, що публікація книги є насамперед науковим матеріалом, спрямованим для істориків, а не широкого загалу.

Нинішнє видання книги Гітлера у Польщі не рекламуватимуть для збільшення продажу. Крім того, ціна "Майн Кампф" має бути дуже високою, аби не приваблювати пересічного читача.

На сайті видавництва Bellona книгу "Майн Кампф" зараз можна придбати за 150 злотих (понад 1,1 тис. грн).

У Польщі книга Гітлера вже видавалася в 1992 та 2005 роках.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.