Музей Майдану прозвітував за роботу у 2020 році

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності оприлюднив звіт про свою діяльність у 2020 році

За 2020 рік Музей підготував 24 виставки – в Києві, Дніпрі, Одесі, Тернополі, Львові, Опішні на Полтавщині та одну міжконтинентальну виставку – одночасно в Києві та Нью-Йорку.

Здійснено 11 нових власних видань. Новий том спогадів "Майдан. Пряма мова", новий том біографій "Небесна сотня. Життєписи" тощо.

Проведено 518 екскурсій. Запроваджено комплексні екскурсії, які охоплюють низку об'єктів Майдану та музейних локацій. 

Будівництво Меморіалу може розпочатись наступного дня після зняття арешту з ділянки. Інвентаризували закуплені будматеріали. Напередодні відзначень Дня Героїв Небесної Сотні Музей запевнив, що причин для хвилювання СБУ та Поліції немає. 

Готовий до відвідувачів ресурсний центр для роботи з Бібліотекою Музею Майдану та медіатекою. У ній понад 20 000 файлів аудіо, відео та фото з Революції Гідності, включаючи матеріали судових засідань у справах Майдану.

Деталі звіту можна побачити на сайті Музею.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.