У Каневі планують відкрити музей художника Івана Марчука

У Каневі колишній районний будинок культури планують перетворити на перший в Україні музей художника Івана Марчука.

Про це повідомляє пресслужба Канівської міської ради.

 

Як пояснив канівський міський голова Ігор Ренькас, у центрі Канева вже є діючий міський будинок культури. Крім того, є надія на завершення довготривалого будівництва Шевченківського культурного центру.

Колишній районний будинок культури у зв'язку з адміністративною реформою та ліквідацією Канівського району переходить до комунальної власності міста.

Для виконання функцій будинку культури воно непотрібне, але сама будівля цікава і розташована в історичній частині міста. Тому виникла ідея перетворити колишній БК в музей почесного громадянина міста, "генія сучасності", за версією газети The Daily Telegraph, народного художника України Івана Марчука.

"Творчістю Марчука захоплюється без перебільшення увесь світ, але в Україні досі не відкрито жодного музею Івана Степановича. Для нас буде честю виправити цю непоправну помилку і стати першим містом, де відкриється такий музей.

Цю ідею ми вже озвучили представникам самого художника й отримали схвальні відгуки. Також звернулися до Міністра культури і інформаційної політики України Олександра Ткаченка", - зауважив Ренькас.

У міськраді зазначили, що наразі будівля, звісно, не пристосована для розташування в ній музею. Але проведення ремонту дасть змогу не тільки відкрити перший в Україні музей Івана Марчука, а й у подальшому організовувати тут проведення творчих вечорів, фестивалів та інших культурних заходів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.