АНОНС: онлайн-лекція "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років", що є частиною лекційної програми "Гендерні виміри просторів модерності".

 

Епоха модерності позначена активним використанням плакату як засобу пропаганди певних ідей та цінностей, формування світогляду як інструменту мобілізації населення до певних дій. Особливо яскравих форм та великих масштабів це явище набуло в СРСР.

Українські радянські плакати 1945–1989 років дозволяють простежити особливості конструювання три-вимірного образу українського чоловіка, в тому числі і прикмет його національної ідентичності. Образи чоловіків-українців на плакатах окреслюються (за А. Каппелером) як "мазепинці", "малороси" і "хохли".

Перші постають у ролі ворогів СРСР, другі, найбільш численні, представляли взірцевих лояльних до влади українців, треті — безтурботних учасників художньої самодіяльності й окремих несвідомих громадян. Вишита сорочка стала основним маркером українськості.

Контексти та ролі, у яких зображені українські чоловіки, вибудовані на протиставленнях село — місто, лідерство — підпорядкування, минуле — майбутнє, де "слабший" персонаж одягнений саме у вишиванку, що задає певні рамки національної ідентичності.

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення, будь ласка, зареєструйтесь.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.