Рідкісний артефакт купили на барахолці за 35 $. Тепер його продають за 500 тисяч

Маленька чаша, яку купили за 35 доларів в американському штаті Коннектикут, виявилася рідкісним китайським артефактом XV сторіччя.

Про це повідомляє ВВС. України.

 

Білу порцелянову чашу помітив невідомий поціновувач антикваріату на розпродажу поблизу міста Нью-Гейвен минулого року. Згодом він звернувся до експертів.

Ті повідомили добрі новини. Вони з'ясували, що чаша коштує 300-500 тисяч доларів.

Вважається, що це одна з семи подібних чаш у світі, а більшість інших – у музеях.

Чашу мають продати на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку 17 березня. Аукціонний дім описав знахідку як "виняткову і рідкісну".

"Нам відразу стало зрозуміло, що ми дивимося на щось дійсно дуже особливе", - повідомила агентству AP Анджела Макатір, експертка із китайської кераміки на аукціоні.

"Стиль розпису, форма чаші, навіть просто синій колір дуже характерні для того раннього періоду порцеляни, початку XV століття", - додала вона.

Чаша діаметром 16 см прикрашена кобальтово-синіми квітковими малюнками і візерунком по краях.

"Тут всі характеристики та відмінні риси, які ідентифікують її як виріб раннього періоду (династії Мін, яка правила Китаєм у 1368-1644 роках. - Ред.)", - сказала пані Макатір.

Як саме ця чаша опинилася на розпродажу в Коннектикуті, залишається загадкою. Дехто припускає, що її могли передавати з покоління в покоління в одній родині.

"Нас завжди дуже вражає, коли щось, про існування чого ми навіть не підозрювали, з'являється ніби з нізвідки", - каже пані Макатір.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.