У Пирогові хочуть створити музей кримськотатарської культури, – Сеїтаблаєв

На території Національного музею народної архітектури та побуту України “Пирогів” (Київ) збираються створити музей кримськотатарської культури

Як повідомляє Новинарня, про це на відкритті виставки "Вірність собі – не злочин" в МЗС України у вівторок, 9 березня, сказав директор "Кримського дому" Ахтем Сеїтаблаєв.

 

"Я дуже вдячний, що ще одним майбутнім кроком для того, щоб ми якомога більше знали один про одного, могли гідно презентувати культуру кримських татар (бо культура – це, можливо, один з найміцніших інструментаріїв для ідентифікації самого себе) стане музей кримськотатарської культури, який ми разом з МЗС, Українським інститутом, Міністерством культури мріємо побудувати на території музею етнографії "Пирогів", – цитує Сеїтаблаєва інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна".

Раніше повідомлялося, що Український культурний фонд спільно з "Кримським домом" і "Українським інститутом" оголосили конкурс на масштабний проєкт популяризації культури Криму із загальним бюджетом ЛОТу в десять мільйонів гривень.

"Підтриманий ЛОТ-ом проєкт стане першими кроком для формування постійного виставкового простору в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Музеї Пирогова), де засобами мистецтва буде презентовано культуру Криму", – пояснили у пресслужбі Мінкульту.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.