«Героїка» бере під опіку могилу хорунжого Армії УНР

В Мюнхені вдалось знайти могилу хорунжого Армії УНР Сергія Саленка

Завдяки допомозі Генерального консульства України в Мюнхені вдалось знайти могилу хорунжого Армії УНР Сергія Саленка. Уродженець Вінниці, молодший старшина 2-ої Запасової бригади Армії УНР, похований на кладовищі Фельдмохінг (Feldmoching) в Мюнхені, ФРН.

 
Сергій Саленко в однострої унтер-офіцера 7-го гусарського Білоруського полку РІА. Приватний архів Всеволода Саленка, США. Фотографія відреставрована Костянтином Ковалишиним за сприяння Українського культурного фонду.

Раніше оренду місця поховання оплачував син Сергія Саленка (1891 – 1948) – пан Всеволод (1921 – 2019).

Термін, на який оплачена могила, збігає найближчим часом. Отже, невдовзі місце поховання буде виставлене на продаж адміністрацією цвинтаря Фельдмохінг.

"Героїка" планує перебрати на себе опіку над могилою і оплатити оренду місця поховання. З часом буде відреставровано надгробний пам'ятник (як це було зроблено із пам'ятником підполковника Носаченка в Дорнштадті).

Однак сьогодні потрібно зберегти саму могилу. Для цього слід зібрати близько 350-400 євро.

Імена жертводавців, коштом яких буде врятовано поховання, буде опубліковано окремим повідомленням як на Фейсбук, так і на офіційному сайті "Героїки".

Реквізити для пожертви на оплату оренди могили Сергія Саленка можна знайти на сайті Героїки.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.