Біля Хортиці виявили шлюпку XVIII століття

Підводні археологи в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця виявили плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличку шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр.

З 27 лютого по 2 березня цього року в акваторії Старого Дніпра біля острова Хортиця відбувалася підводна експедиція з дослідження об`єктів культурної спадщини Національного заповідника Хортиця під керівництвом к.і.н. Дмитра Кобалія.

 

Експедиція відбулася в співпраці з Центром підводних досліджень Київського національного університету ім.Т.Г. Шевченка та клубом "Navarex" з м.Одеса.

Робота під водою в зимовий період вимагає особливого спорядження та витримки. Але, на відміну від теплого періоду, - видимість на дні сягає до 4-5 метрів. Це дозволяє побачити об`єкти в їх перспективі та розмірах.

Було знайдено плоскодонний транспорт XIX ст. та невеличка шлюпка часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр. За допомогою методів фотограмметрії створено 3-D моделі для вивчення стану археологічних об'єктів. Роботи проводилися в неінвазивний спосіб.

Такі зимові дослідження будуть проводитися щороку, оскільки на дніпровому дні є чимало об'єктів культурної спадщини, що потребують збереження.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.