На Тернопільщині видали книгу про сакральні скульптури краю

Уперше в Україні створено фотопутівник для поціновувачів релігійного туризму «Сакральна скульптура Тернопільщини», в якому зібрано докладну інформацію про майже 900 скульптур та унікальних давніх кам’яних хрестів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська.

 

"Робота над цим виданням тривала не один рік. Працюючи над книгою, ми хотіли показати усе скульптурне розмаїття нашого краю, що творилось упродовж багатьох століть.

До книги увійшли не тільки світлини найбільш самобутніх сакральних пам'яток у населених пунктах області. Тут помістили й карти, які вказують, де розташовані такі об'єкти, що цікавлять не тільки істориків, релігієзнавців, але й багатьох туристів.

Думаю, така фотокнига-каталог – це не тільки презентаційне видання. Воно дасть поштовх для подальших досліджень сакральної скульптури Тернопільщини", – сказала Ягодинська.

За її словами, нині на Тернопіллі нараховується майже 870 сакральних скульптур – хрестів та фігур, 187 пам'ятних знаків на честь скасування панщини, близько 200 фігур Матері Божої, десятки фігур Ісуса Христа та Іоанна Непомука. Світлини більшості з них увійшли до нового фотоальбому. Видали його у межах грантового проєкту Українського культурного фонду "Культура в часи кризи: інституційна підтримка".

Як зазначають упорядники книги, нині багато сакральних пам'яток під дією руйнівних природних чинників нищаться, тому дуже важливо зберегти їх для нащадків хоча б у світлинах.

Фахівці акцентували увагу на тому, що жителі багатьох сіл, містечок і міст задля надання "естетичного вигляду" десятками років забілюють сакральні пам'ятки так, що втрачаються риси обличчя, основні деталі одягу, інші елементи скульптур. Якщо це триватиме й надалі, то самобутні зразки давнього сакрального зодчества перетворяться на безликі, забілені фігури, які неможливо буде ідентифікувати.

Тому, як вважають автори, саме такий фотоальбом стане не тільки змістовним путівником для туристів, але й своєрідною базою даних, в якій зафіксовані автентичні елементи сакральних скульптур, що демонструють духовну культуру українців.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.