«Скіфське золото»: суд в Амстердамі оголосить рішення до кінця серпня

Апеляційний суд Амстердама у найближчі місяці, до кінця серпня цього року оголосить рішення у справі про експонати виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», відомих як «скіфське золото», які перед окупацією Криму Росією демонструвалися в музеї Нідерландів.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін, який виступав у суді від української сторони, передає Радіо Свобода.

 

"Під час своїх виступів члени української делегації наголошували на тому, що йдеться не лише про історичні артефакти, це про світовий порядок і систему міжнародного права.

Ми побачили чергові спроби Росії руйнувати міжнародне право гібридними методами, у хід йшла відверта брехня (про без 5-хвилинне міжнародне визнання "республіки Крим"), посилання на неіснуючі закони, на кшталт радянських, "сльози кримських дітей, які хочуть скоріше побачити золото у себе вдома" і тд. Була навіть окрема подяка "царю батюшці" за заснування музеїв у Криму", – написав Єнін

За його словами, "фантомні керівники" так званих кримських музеїв "не можуть відповісти на елементарне питання – вони представляють Україну (власника цінностей) чи державу-окупанта?".

"Але злодій, що викрав річ не стає її власником! Ми закликали нідерландське правосуддя не допустити порушення Конвенції ЮНЕСКО 1970 року шляхом передачі культурної спадщини України державі-агресору!

Час довести, що норми мають значення, правила мають значення, територіальна цілісність теж має значення! Безумовно, навіть позитивне рішення апеляційної інстанції Амстердаму – це ще не фінальна крапка! РФ буде максимально затягувати процес, як і в десятках інших міжнародних судах та арбітражах", – заявив Єнін.

При цьому він висловив сподівання, що Росії "це сильно не допоможе". "Рано чи пізно злодію доведеться платити по рахунках", – написав заступник міністра закордонних справ України.


Нагадуємо, що 22 квітня Апеляційний суд Амстердама продовжив слухання у справі про експонати виставки "Крим – золотий острів у Чорному морі", відомих як "скіфське золото", які перед окупацією Росією Криму демонструвалися у Нідерландах в музеї Алларда Пірсона.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.